Война - вторжение России в Украину!!!

[Admin]

Очень не хотел создавать такой темы на техническом форуме, но знаю что людей Росии блокируют от правдивой информации о войне на нашей родной земле Украине.
В данной тебе будем писать только Правдивую и Проверенную информацию.
Я хочу чтобы пользователи форума из других стран, не только из Украины (мы все видим из своих окон) знали и видели как подло на нас нападает и убивает наших людей "Дружеская страна Россия"
Недовольные троли сразу получают вечный БАН
Наша задача открыть глаза людям, которые все еще верят что "Их там нет", "Это не мы", "Это спасательная операция" и т.д.

ЗЫ: Ничего против обычных Русский, Белорусских и других национальностей не имею, есть вопросы только к их властям и к участникам этой Рашистсой войны

На форуме все еще действуют правила, так что следим за выражениями

Слава Україні!!!

Правдивые каналы в мессенджерах:
Viber:

Молния
⁨ЦЕНТР ПРОТИДІЇ ДЕЗІНФОРМАЦІЇ⁩
Країна Інфо

Telegram:

Оперативні Новини України
https://t.me/STOP_RUSSIAN_WAR_BOT
Тelegram-бот для повідомлень про російські мітки

[mukha22]

[mukha22]

[mukha22]

[mukha22]

[mukha22]

[mukha22]

Фашик Донецький

Українські діти неймовірні

Росіянам ніколи не зрозуміти нас, бо вони не знають, що таке воля.

Підписниця прислала це відео з повідомленням

"Знайшла його в Ютубі. Від вже дійсно купив і тепловізор купив і передав його. Нашв двти …. Вони неймовірні"

Всіх запрошую переглянути відеоролик у ютубі, який вказаний в об'яві Антона, щоб він зміг монетизувати відео та допомогти ЗСУ

[mukha22]

Жнуть там, де не сіяли

Ольга Петренко-Цеунова

Про ненормальність московитського сприйняття простору

Наприкінці липня госпітальєрка й авторка «Розстрільного календаря» Олена Герасим’юк написала у фейсбуці пост про те, чому в українців та росіян, котрі постраждали від кривавого терору в СРСР, розвинулися різні ментальні висліди цих подій на рівні поколінь. «Не рівняйте і близько наше, українське розуміння наслідків радянського режиму та російське, з тотальними наслідками поголовної криміналізації громадян будь-якого віку, віри чи політичних уподобань», – пише Олена. За її словами, «ми маємо в ноги поклонитись зараз своїм вже переважно покійним дідусям і бабусям, отому поколінню таборів, яке зуміло вбити тюрму в собі і не привезти її з собою на рідну голу землю в кишені, тому у нас – їхніх онуків – не було основи для цих зерен, не було відповідного ґрунту… В той час, як на росії продовжував існувати гулаг в масштабах “нової” країни, це була чудова основа для того, щоб посіяне іще сталіним гниле зерно пустило пагони – цілі покоління істот, які народжуються, щоб вмерти в бою за інтереси окупаційного режиму, щоб без розбору знищувати, ґвалтувати, красти, вбивати і брати за це у хазяїв єдину монету, зрозумілу на їхньому “особливому” фінансовому шляху – викупатись в крові і здохнути».

Ці міркування Олени Герасим’юк були зумовлені відкриттям, що дід одного негідника, який катував українського військовополоненого, імовірно був репресований радянською владою за справою «Улуси» лише за те, що був «нерусской национальности». Проте цей родинний досвід чомусь не породив опозиційності до тоталітарної, зверхньої та нищівної російської влади. Ба навіть навпаки – виховав бажання прогнутися, вислужитися перед сильнішим.

Читати далі:

Нещодавно мені випало дізнатися, що кілька гідних людей, чиї погляди я поважаю і поділяю, народилися в засланні, і їх малими привезли в Україну, щойно після смерті Сталіна з’явилася така можливість. Я думаю про те, як їм вдалося стати тими, ким вони стали. Що говорили в їхній родині. Чи навчали їх пригнутися й не виступати вголос проти влади, чи вчили прямостоянню. Як вони формували уявлення про свою землю, свою Батьківщину (Батьківщиною для них завжди була не Колима, Магадан чи Караганда, куди заслали їхніх батьків і де їм випало народитися, а Україна). Як їхні батьки в середині 1950-х долали цю важку й ризиковану подорож у невідомість, із новонародженими дітьми на руках, аби лише пошвидше опинитися на своїй землі, щойно це було дозволено.

Чомусь росіянам цього не дано. Для них-бо «своєю» землею є будь-яка, де ступала нога русскоґоворящеґо. У відео, що стало вірусним, росіянка зі сльозами на очах бідкається, що не хоче їхати з Алушти, бо «тут як у себе вдома жили». Це хронічно хворобливе нерозрізнення свого й чужого, ніби росіяни як народ не пройшли лаканівську стадію дзеркала, не розподібнили себе зі світом. Власне, вони вважають, що вони і є світом – «русскім міром».


Те саме вірусне відео

Ця ненормальність сприйняття себе, свого простору і світу довкола має давні витоки. Наприклад, Юрій Долгорукий, онук половецького хана за материною лінією, тричі захоплював Київ. Його виганяли, а він знову ліз, і щиро вважав місто своїм, мав у Києві аж два власні двори з промовистими назвами – Красний двір і Рай. От тільки кияни думали інакше, і за третім разом отруїли князя-загарбника на банкеті. За іронією долі, він ще й похований у Києві, у церкві Спаса на Берестові, – не везти ж було його «на Москов», вперше згадану в Іпатіївському літописі поруч із його ім’ям. «Ти ж хотів землі цієї, тож тепер змішайся з нею».

Вбачається певна тяглість: і Юрій Долгорукий, і росіянка з окупованої Алушти облаштували собі «Рай» на чужій землі й категорично не хотіли її залишати. Вони не плакали за своїм домом – навпаки, вони ображено нарікали, що їх вигнали з чужого, як Козу-дерезу з незаконно зайнятої заячої хатки в українській народній казці.

Ті, що вселяються в чужий дім, завжди займають чиєсь місце. До них там мешкали люди й будували своє щасливе життя, а потім раптом вони були змушені залишити свій дім, свої спогади, свої сподівання, бо знайшовся хтось нахабніший і ласий до чужого. Іван Франко в одній зі статей розмірковує про вирваних із корінням людей, що тужать за своєю Батьківщиною, і наводить уривок із Києво-Печерського патерика (ХІІІ століття, нагадаю). У ньому вчуваються голоси людей, родин, соціальних груп і цілих народів, змушених поневірятися світами через те, що комусь було мало місця на своїй землі:

Мучені холодом,

Потерпали від голоду і спеки,

Закуті в кайдани,

Лиця змарнілі від скрути,

Тіла почорнілі,

Голі-босі йдучи

Незнайомими стежками

Зі спраглими язиками,

Стопи сколені терном –

Зі слізьми на очах

Говорили вони один одному:

«Я був з цього міста», –

Сказав один;

«А я із того села», –

Проказує інший.

Отак розпитували вони

Один одного в сльозах,

Називаючи свій рід,

Зводячи очі до неба.

Далі Франко згадує сюжет про євшан-зілля з Галицько-Волинського літопису. За легендою, син половецького хана потрапив у полон, спізнав місцевих принад, звик до чужини й почав забувати рідний степ. Хан страждав від розлуки із сином і відрядив старого віщуна, щоб той принадив юнака додому – хоч піснями, хоч чарами, хоч запахом степової трави. Окрім Франка, цей сюжет привернув увагу українських модерністів Миколи Вороного та Леоніда Мосендза. Якщо символіст Вороний писав про усвідомлення національної приналежності, то пражанин Мосендз, що встиг повоювати в Дієвій армії УНР, акцентує на виборі на користь свободи (зокрема бути собою, бути господарем на своїй землі, а не рабом у чужинців).

«Ліпше лежати мертвим у своєму краю, / Ніж жити в чужому знаменитим», – переспівує Іван Франко текст із Галицько-Волинського літопису, міркуючи про євшан-зілля для тих, хто обрав «в сусідів бути гноєм».

І Вороний, і Мосендз, будучи поборниками УНР, померли в еміграції, до якої їх змусив радянський режим. Ще один їхній сучасник і побратим за емігрантським нещастям, Богдан Лепкий, написав вірш «Журавлі», у нім – тужливий стогін за рідною землею, яка стала недосяжною:

Кличуть: кру-кру-кру,

В чужині умру,

Заки море перелечу –

Крилонька зітру.

Тимчасом на Великій Україні запанував радянський непроглядний морок, і сприйняття своєї ідентичності та цінність свого простору були ґвалтовно порушені. Більшовицька репресивна машина виривала людей із корінням, виселяла хліборобів з діда-прадіда з їхніх родючих чорноземів на непридатні землі, прирікаючи на голодну смерть. Дослідниця радянських репресій Тамара Вронська у спільній з Оленою Стяжкіною книжці «Мінусники: покарані простором» цитує моторошні звіти, в яких більшовицькі кати смакували подробиці своїх топографічних знущань: «Салюк Петро, склад сім’ї 10 осіб. Виселений на круті схили і провалля, вигін, занесений мулом»; «Костенко Петро, склад сім’ї 3 особи. Виселений на ґрунти піщані»; «Сакун Юрко, склад сім’ї 10 осіб. Виселений на круті схили, кручі і заносний вигін».


Дискусія Тамари Вронської з Оленою Стяжкіною з нагоди виходу книги «Мінусники: покарані простором»

Ще один виверт радянської тоталітарної свідомості – формулювання про «очищення засмічених районів від підозрілих елементів». У ньому вся суть режиму, для якого люди – сміття, бруд під нігтями, не більше.

Сам інститут мінусників був побудований на тому, щоб позбавити людину свого простору: часто владі було байдуже, де людина житиме, адже її не ув’язнювали, не відправляли в заслання – її «просто» виселяли з дому, мовляв, живи де хочеш, аби не тут. Мільйони українців, змушені сьогодні залишити свої домівки, знають ціну цього «просто». Радянська влада могла свавільно заборонити людині жити у власному селі чи місті, довколишньому районі чи області. Причини були різні – або особа «неблагонадійна», або територія режимна. Так чи інак, громадян силоміць позбавляли дому, і найбільший цинізм полягав у тому, що їх ще й змушували бути вдячними за таке «мале» покарання, бо ж не розстріляли, а могли б.

Послуговуючись євангельською мовою, йдеться про «тьму кромішну»: «А негідного раба викиньте в тьму кромішну; там буде плач, і скрегіт зубів» (Мт. 25:З0). В українських виданнях Біблії цей вислів ще перекладають як «зовнішня пітьма», бо «кроме» старослов’янською мовою означає «зовні». Тобто існує певний свій – знайомий, звичний, рідний – простір, перебування в якому осмислене як благо. А довкола нього панує пітьма кромішна – незнана, чужа, страхітлива. От тільки на росіян це не поширюється, вони-бо звикли «жати, де не сіяли» (Мт. 25:24).

Домодерне розуміння державності передбачало, що мірилом успіху є експансивна колонізаційна діяльність, збирання земель довкола «центру». Це було нормою для Європи в добу Середньовіччя. А Московія з її дикунськими уявленнями про загарбання чужих земель як показник величі спізнилася на багато сотень років. У XVII столітті московити лише прорубали собі кватирку з краєвидом на захід, де хотіли самоствердитись, однак обрали хибний шлях. Тимчасом у цивілізованому світі вже формувалося модерне розуміння державності, збудоване на цінності самореалізації кожної нації.

https://tyzhden.ua/History/255653

[YuraUA]

Керівник оборонного відомства США Остін оголосить про черговий пакет допомоги Україні 8 вересня у Німеччині, - Пентагон:

Глава Пентагону Ллойд Остін оголосить про черговий пакет військової допомоги Україні в четвер у Німеччині на п’ятій зустрічі у форматі "Рамштайн"

Як інформує Цензор.НЕТ, про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на C-SPAN.

Таку заяву зробив заступник міністра оборони США Колін Каль.

Каль уточнив, що в новому пакеті військової допомоги будуть, серед іншого, додаткові боєприпаси для ракетних систем залпового вогню HIMARS.

"Абсолютно точно буде більше боєприпасів GMLRS... Це дійсно те, що потрібно українцям", - сказав він.
Зустріч в даному форматі являє собою конференцію міжнародних союзників України на чолі з США. Перша така зустріч була організована 26 квітня 2022 року на авіабазі Рамштайн в Німеччині.

Формат об'єднує понад 40 країн, більшість з яких є членами НАТО та ЄС. Зустрічі проводяться з метою координації військової допомоги Україні для відбиття російської агресії.

[YuraUA]

ЗСУ поцілили в базу окупантів на Запоріжжі та відбили ворожі штурми на кількох ділянках на Донеччині: ранкове зведення Генштабу 8 серпня:

Розпочалася 197-ма доба героїчного протистояння Української нації російському воєнному вторгненню.

Росіяни і далі зосереджують зусилля на встановленні повного контролю над територією Донецької області, утриманні захоплених районів Херсонської, частини Харківської, Запорізької та Миколаївської областей та намагаються покращити логістичне забезпечення своїх військ.

Про ситуацію на фронті йдеться в ранковому зведенні Генштабу ЗСУ.
Обстріли:
Протягом минулої доби ворог завдав понад 10 ракетних та 22 авіаційних ударів по об’єктах на території України. Зокрема, постраждала інфраструктура в районах населених пунктів Харків, Циркуни, Великі Проходи, Слов’янськ, Сіверськ, Краматорськ, Івано-Дар’ївка, Зайцеве, Соледар, Бахмут, Бахмутське, Богоявленка, Костянтинівка, Времівка, Велика Новосілка, Пречистівка, Дорожнянка, Трудове, Червоне, Високопілля, Тернові Поди, Лозове, Ольгівське, Білогірка, Костромка, Червоний Яр, Сухий Ставок, Безіменне, Андріївка та Біла Криниця.
На Волинському та Поліському напрямках обстановка без змін. Зберігається загроза завдання ракетних та авіаційних ударів по території України з повітряного простору та території Республіки Білорусь.

На Сіверському напрямку з мінометів та реактивної артилерії окупанти обстріляли в районах населених пунктів Бачівськ, Уланове і Запсілля Сумської області.

На Харківському напрямку росіяни обстріляли зі ствольної та реактивної артилерії у районах Дуванка, Костянтинівка, Уди, Диментіївка, Борщова, Великі Проходи, Черкаські Тишки, Руські Тишки, Байрак, Старий Салтів та Перемога.

На Слов’янському напрямку зі ствольної та реактивної артилерії обстріляли у районах населених пунктів Долина, Краснопілля, Грушуваха, Карнаухівка, Нова Дмитрівка, Вірнопілля.

На Краматорському напрямку з танків, мінометів, ствольної та реактивної артилерії обстріляли в районах населених пунктів Богородичне, Пришиб, Тетянівка, Сидорове, Сіверськ, Спірне, Верхньокам’янське, Веселе та Григорівка.

На Бахмутському напрямку із мінометів, ствольної та реактивної артилерії окупанти обстріляли в районах населених пунктів Новобахмутівка, Нью-Йорк, Юр’ївка, Зайцеве, Весела Долина, Майорськ, Соледар, Бахмутське, Бахмут, Яковлівка та Білогорівка.

На Авдіївському напрямку були обстріли в районах населених пунктів Красногорівка, Авдіївка, Кам’янка, Веселе, Опитне, Водяне та Первомайське.

На Новопавлівському напрямку з мінометів, ствольної та реактивної артилерії загарбники обстріляли біля Вугледара, Пречистівки, Єгорівки, Великої Новосілки та Новомайорського.

На Запорізькому напрямку були обстріли населених пунктів Новоандріївка, Дорожнянка, Новопіль та Времівка.

На Південнобузькому напрямку обстрілів зазнали населені пункти Степова Долина, Олександрівка, Веселий Кут, Таврійське, Любомирівка, Благодатне, Первомайське, Шевченкове, Мирне, Новогригорівка та Білогірка.

Робота ЗСУ на фронті:
ЗСУ поцілили в зосередження особового складу та військової техніки противника, що перебували на території аграрного підприємства “Україна” села Солодководне Запорізької області, ворог зазнав значних втрат, кількість уточнюється.

ЗСУ успішно відбили атаки противника в районах населених пунктів Костянтинівка, Дібрівне, Григорівка, Зайцеве, Майорськ, Миколаївка Друга, Первомайське та Кам’янка.

Протягом доби українські пілоти здійснили понад 30 ударів по опорних пунктах та місцях зосередження живої сили і техніки противника. Українські підрозділи протиповітряної оборони на різних напрямках знищили два літаки Су-25, два гелікоптери (Ка-52 та Мі-24), а також п’ять БпЛА.

Внаслідок роботи артилерії та ракетних військ ЗСУ за поточну добу уражено командний пункт, склад паливно-мастильних матеріалів, скупчення живої сили, озброєння та військової техніки противника в районах зосередження.

[mukha22]

Україна отримає ще 675 мільйонів доларів допомоги від США. Про це заявив міністр оборони США Ллойд Остін на відкритті п'ятої зустрічі у форматі "Рамштайн" у Німеччині.

“За кілька тижнів після останньої зустрічі Сполучені Штати виділили ще 6,3 мільярда доларів на безпекову допомогу Україні. А вчора (7 вересня — ред.) президент схвалив черговий транш допомоги США Україні в розмірі до 675 мільйонів доларів”, — сказав Остін.

Останній пакет включає в себе 105-мм гаубиці, артилерійські боєприпаси, ракети HARM, Humvees, броньовані машини швидкої допомоги та системи штучного інтелекту, стрілецьку зброю, розповів очільник Пентагону.

“Сьогодні Сполучені Штати поставили 126 гаубиць Україні. І разом із країнами світу ми збільшили кількість гаубиць для захисників України більш ніж у 18 разів”, — сказав у своєму виступі Остін.

За його словами, після першої зустрічі контактної групи Сполучені Штати, союзники та партнери поставили загалом 26 реактивних артилерійських систем великої дальності.

За словами міністра оборони США, після останньої зустрічі в липні багато союзників і партнерів виступили з новими важливими поставками передових радарів, танків і бронетранспортерів. Велика Британія надіслала другий транш пускових установок РСЗВ М270 і боєприпасів, і це демонструє британську допомогу Україні на загальну суму 2,3 мільярда фунтів.

Зранку 8 вересня на американській військовій авіабазі “Рамштайн” у Німеччині розпочалася чергова зустріч із питань оборонної підтримки України. У ній беруть участь міністри оборони і високопоставлені військові близько 50 країн.

Суспільне

[mukha22]

Високопілля у Херсонській області після російської окупації

Фото: Ігор Йосипенко

[mukha22]

[mukha22]

Під час ведення активних дій на Харківському напрямку ЗСУ звільнено понад 20 населених пунктів. Про це заявив заступник начальника Головного оперативного управління Генштабу Олексій Громов.

"ЗСУ вклинилися в оборону противника на глибину до 50 км. Тривають фільтраційні дії в низці населених пунктів", - зазначив він.

[mukha22]

Жовта Стрічка

Феодосія, Ялта, Сімферополь, Алушта

Крим — це Україна, активісти руху «Жовта Стрічка» незважаючи на небезпеку продовжують працювати в тимчасово окупованому Криму, який так чекає на звільнення від ярма рашизму!

[mukha22]

Село Іванівка в Харківській області під контролем ЗСУ

[mukha22]

У селі Волохів яр підняли наш стяг!

[mukha22]

Балаклія

[mukha22]

Шевченкове

[mukha22]

[mukha22]

Норвегія передасть Україні 160 ракет Hellfire і прилади нічного бачення



Норвегія передасть Україні ракети приблизно 160 ракет Hellfire, пускові майданчики та блоки наведення, а також прилади нічного бачення зі складів норвезьких збройних сил.

Про це, як пише "Європейська правда", йдеться у повідомленні Міноборони Норвегії.

Про пожертвування оголосив міністр оборони Норвегії Бйорн Арільд Грам під час сьогоднішньої зустрічі з міністрами оборони приблизно 40 країн у Рамштайні.

Спочатку ракети були придбані для Coastal Ranger Commando – норвезького десантного підрозділу, навченого діяти на прибережних театрах бойових дій, виконуючи роль корпусу морської піхоти та берегової артилерії.

"Це зброя, про яку просила Україна, і вона стане в пригоді у боротьбі з російськими окупаційними силами. Ракетою легко керувати, її можна використовувати як проти наземних, так і морських цілей" - сказав норвезький міністр.

Збройні сили Норвегії перевірили та перевірили стан ракет перед їх відправкою. Їх вже вивезли з Норвегії. Норвезькі інструктори провели навчання українських операторів використанню Hellfire.

Термін експлуатації системи Hellfire наближається до кінця, планувалося поетапно зняти її зі збройних сил Норвегії.

Також Норвегія передала Україні обладнання нічного бачення. Це включає як окуляри нічного бачення, так і біноклі. Це обладнання було замінено новішим обладнанням у збройних силах Норвегії.

"Наразі ми та наші союзники передавали військові системи та техніку з власних запасів. У майбутньому нам потрібно буде тісно співпрацювати з ОПК, щоб забезпечити необхідні поставки військової техніки в Україну. Це також забезпечить отримання Україною більш сучасного та ефективного обладнання", – заявив Бйорн Арільд Грам.