Война - вторжение России в Украину!!!

[Admin]

Очень не хотел создавать такой темы на техническом форуме, но знаю что людей Росии блокируют от правдивой информации о войне на нашей родной земле Украине.
В данной тебе будем писать только Правдивую и Проверенную информацию.
Я хочу чтобы пользователи форума из других стран, не только из Украины (мы все видим из своих окон) знали и видели как подло на нас нападает и убивает наших людей "Дружеская страна Россия"
Недовольные троли сразу получают вечный БАН
Наша задача открыть глаза людям, которые все еще верят что "Их там нет", "Это не мы", "Это спасательная операция" и т.д.

ЗЫ: Ничего против обычных Русский, Белорусских и других национальностей не имею, есть вопросы только к их властям и к участникам этой Рашистсой войны

На форуме все еще действуют правила, так что следим за выражениями

Слава Україні!!!

Правдивые каналы в мессенджерах:
Viber:

Молния
⁨ЦЕНТР ПРОТИДІЇ ДЕЗІНФОРМАЦІЇ⁩
Країна Інфо

Telegram:

Оперативні Новини України
https://t.me/STOP_RUSSIAN_WAR_BOT
Тelegram-бот для повідомлень про російські мітки

[YuraUA]

[YuraUA]

[YuraUA]

Сили оборони знищили 4 ворожі гелікоптери, а окупанти тероризують населення на Херсонщині: зведення Генштабу 1 листопада

Окупанти і далі намагаються утримати захоплені території.

Розпочалась 251 доба героїчного протистояння Української нації російському широкомасштабному вторгненню. Окупанти і далі намагаються утримати захоплені території та продовжують спроби наступати на Донеччині.

Про це ситуацію на фронті йдеться в ранковому зведенні Генштабу ЗСУ.
Протягом минулої доби противник завдав 60 ракетних та 15 авіаційних ударів, здійснив понад 45 обстрілів з реактивних систем залпового вогню.

Обстріли:
Ударів противника зазнали райони понад 50 населених пунктів, зокрема: Соледар, Вугледар, Яковлівка, Веселе Донецької області.
На Волинському та Поліському напрямках обстановка залишатися без суттєвих змін. pеспубліка білорусь підтримує збройну агресію рф проти України. pосія і далі перекидає окремі підрозділи на територію білорусі. Зберігається загроза завдання ракетних ударів та застосування ударних безпілотних літальних апаратів з території республіки білорусь.

На інших напрямках ворог здійснював обстріли:

на Слобожанському напрямку – з танків, мінометів, ствольної та реактивної артилерії в районах населених пунктів Вільхуватка, Вовчанськ, Гатище, Стрілеча та Ветеринарне;

на Куп’янському напрямку – з мінометів, ствольної та реактивної артилерії в районах населених пунктів Кучерівка, Стельмахівка, М’ясожарівка, Петропавлівка;

на Лиманському напрямку – з артилерії різних типів в районах населених пунктів Невське, Білогорівка, Роздолівка, Спірне, Григорівка та Берестове;

на Бахмутському напрямку – з танків, мінометів, ствольної та реактивної артилерії в районах населених пунктів Зеленопілля, Кліщіївка, Бахмут, Бахмутське і Соледар;

на Авдіївському напрямку – з танків та різнокаліберної артилерії в районах населених пунктів Мар’їнка, Водяне, Красногорівка, Первомайське та Невельське;

на Новопавлівському та Запорізькому напрямках – з танків, мінометів, ствольної та реактивної артилерії в районах населених пунктів Времівка, Вугледар, Полтавка, Ольгівське, Малинівка, Павлівка, Новоданилівка.

На Південнобузькому напрямку вогневого ураження зазнали райони понад двадцяти населених пунктів вздовж лінії зіткнення.

Ситуація на фронті:
Окупанти примусово переміщують цивільне населення. В Каховці Херсонської області, громадян, які проживають в помешканнях вздовж берега Дніпра силоміць виселяють з осель. Навколо цивільного житла російські окупанти обладнують інженерні укріплення та встановлюють мінно-вибухові загородження. В Новочорномор’ї Скадовського району російські військовослужбовці зc рф психологічно та фізично тиснуть на мирних жителів. Їх виганяють з власних помешкань. Вивільнені таким чином оселі плануються під заселення окупантами.

Авіація Сил оборони протягом минулої доби завдала по ворогу 14 ударів. Уражено райони зосередження озброєння та військової техніки, опорні пункти і позиції комплексів протиповітряної оборони противника. На різних напрямках наші підрозділи ППО збили 4 гелікоптери, 2 БпЛА та 45 ворожих крилатих ракет.

Воїни ракетних військ і артилерії за минулу добу уразили 2 пункти управління, 3 райони зосередження живої сили, озброєння і військової техніки та інші важливі військові об’єкти російських окупантів.~
Нагадаємо, що ОК "Південь" раніше повідомило про оперативну ситуацію на південному напрямку. Тут основну увагу окупанти зосереджують на обороні та на обстрілах позицій Сил оборони та на населених пунктах.

[mukha22]

https://twitter.com/BackAndAlive/sta...59624797241344

[YuraUA]

Новий пакет допомоги США: Пентагон розкрив деталі

Україна отримає додаткові боєприпаси для HIMARS.

Пентагон відправляє Україні новий пакет військової допомоги.

Як повідомив чиновник Пентагону на брифінгу, йдеться про боєприпаси та інші засоби на загальну суму 275 мільйонів доларів.

Зокрема, в пакет увійшли:
додаткові боєприпаси для HIMARS;
500 високоточних 155-міліметрових артилерійських снарядів;
понад 1300 протитанкових систем (багатоцільова штурмова зброя SMAW, AT4);
125 армійських вантажівок Humvee;
чотири антени супутникового зв'язку.
Чиновник Пентагону також зазначив, що HIMARS продовжують допомагати українцям змінювати динаміку на полі бою.
Допомога США Україні
Як писав УНІАН, 21 вересня президент США Джо Байден повідомив, що Штати вже виділила на допомогу Україні понад 25 млрд доларів.

1 жовтня Байден підписав закон про продовження асигнування і додаткове виділення коштів для України на 2023 рік, який раніше підтримали обидві палати Конгресу - Палата представників і Сенат. Він передбачає виділення Україні додаткової допомоги в розмірі понад 12,3 млрд доларів.

4 жовтня президент США Джо Байден оголосив про надання Україні нового пакету військової допомоги на суму 625 мільйонів доларів.

В середині жовтня стало відомо, що США відправлять Україні боєприпаси і армійські вантажівки Humvee в рамках ще одного пакету допомоги - на 725 млн доларів. З урахуванням цього пакету загальна сума допомоги, наданої США з 24 лютого, досягла 17,5 мільярдів.

[YuraUA]

Зеленський та Макрон обговорили посилення обороноздатності та відновлення інфраструктури України

Президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з президентом Франції Емманюелем Макроном. Про це він написав у Twitter.
За його словами, переговори з Макроном були "надзвичайно важливими та продуктивними".
зазначив, що обговорювалися конкретні рішення щодо посилення обороноздатності України, а також конкретні ініціативи щодо відновлення зруйнованої енергетичної інфраструктури.
"Дякую, друже, за неослабну підтримку", – написав Зеленський.

Нещодавно Макрон сказав, що Україна має сама визначити, коли настане момент для переговорів із pосією, а союзники тим часом продовжать запроваджувати санкції проти рф та надавати Україні військову допомогу.

Раніше Макрон заявив, що якщо диктатор білорусі oлександр лукашенко вирішить безпосередньо вступити у війну pосії проти України, він зробить це всупереч волі білоруського народу.
Він сказав, що можливий тактичний ядерний удар pосії по Україні не вимагатиме ядерної відповіді з боку Франції.
Президент Франції повідомив, що "очевидно" продовжить спілкуватися з російським диктатором володимиром путіним.

[mukha22]

В Україні зареєстрували петицію про блокування російського контенту на стрімінгових платформах

На сайті президента України з’явилася петиція, яка закликає звернутися до стрімінгових компаній із проханням створити механізм, який гарантує блокування російського контенту на території України.

Автором петиції є Сергій Градиський.
https://petition.president.gov.ua/petition/167600

"Станом на восьмий місяць повномасштабного вторгнення Росії в Україну, пісні російських виконавців залишаються у топах музичних платформ YouTube Music, Apple Music, Spotify, Deezer, Shazam. Очевидно, що російські артисти сплачують податки в казну держави терориста, яка спрямовує ці кошти в тому числі і на зброю, яку Росія використовує для геноциду українського народу", — зазначає ініціатор.

Сергій Градиський підрахував, що за 1000 прослуховувань пісні на платформах зазначених нижче, РФ отримує:

Spotify — 0,9 €
Apple Music — 3,7 €
Deezer — 1,69 €
YouTube Music — 1,9 €

"За статистикою, на одного слухача у середньому припадає 12-13 прослуховувань. Тобто, лише з 5 артистів виходить 1,59 мільйона прослуховувань, і це — лише на одній платформі", — підкреслив активіст.

Відтак кожне прослуховування та перегляд російського контенту не лише спонсорує тероризм, а й популяризує культуру ворога, яку десятками років насаджувала Росія, вважає Градиський.

"У зв’язку з цим прошу вас заборонити споживання будь-якого контенту росіян на всіх доступних стрімінгових сервісах на території України. Звернутись до стрімінгових компаній для створення механізму, який гарантує блокування російського контенту на території України", — закликає Сергій Градиський.

Суспільне

[YuraUA]

Зеленський зустрівся з єврокомісаром з енергетики ЄC

російські військові ракетними ударами пошкодили близько 40% енергетичної інфраструктури України, зокрема ТЕС, ТЕЦ та ГЕС.

Президент України Володимир Зеленський провів зустріч із комісаром ЄС з енергетики Кадрі Сімсон. У ході розмови глава держави наголосив на її ролі у приєднанні України до європейської мережі ENTSO-E. Після цього наша країна почала експортувати електроенергію до Європи та стала одним із гарантів стабільності енергосистеми ЄС, повідомляє прес-служба глави держави.
«На жаль, через удари ракетами і безпілотниками-камікадзе з боку рф по нашій енергосистемі ми призупинили цей процес. Але я впевнений, що ми всі відновимо, і в спокійніший час, коли буде стабілізована ситуація в нашій енергосистемі, ми продовжимо експорт електроенергії до Європи», – наголосив президент України.

Зеленський також докладно розповів про потреби України для відновлення енергетичної інфраструктури та закликав Єврокомісію відігравати координаційну роль у залученні допомоги з боку країн-членів ЄС.

Окрему увагу сторони приділили подальшому посиленню енергетичних санкцій проти рф. Президент України закликав запровадити цінові обмеження на російський газ на додаток до цінових обмежень на нафту, а також обмежити постачання російського зрідженого газу до країн ЄС у рамках наступного санкційного пакету, який необхідно затвердити якнайшвидше.

Раніше Сімсон заявила, що якщо росія продовжить шкодити енергетичній інфраструктурі України, постачатиме електроенергію Україні Європейський Союз.

Нагадаємо, єврокомісар з енергетики Кадрі Сімсон завітала до Києва, щоб допомогти збільшити підтримку енергетичного сектору нашої держави.
Нагадаємо, 31 жовтня російські агресори завдали масованого ракетного удару по енергетичній інфраструктурі України, були «прильоти» до різних регіонів.

Внаслідок цього у всіх регіонах України розпочалися аварійні відключення електрики.

Зазначимо, станом на сьогоднішній ранок у Києві повністю відновили водопостачання (напередодні з водою так само були серйозні проблеми).

[mukha22]

Шизофашизм Росії: єдиний вихід для РФ – програти війну проти України

Знищення людей в намірах стати самими собою – така наразі зовнішня політика Росії. І ім’я їй "шизофашизм"

Тімоті Снайдер, американський письменник та історик, спеціалізується на історії Центральної та Східної Європи та Голокосту, провів публічну лекцію для Київської школи економіки та Ukrainian Global University в межах проєкту Global Minds 4Ukraine.

LIGA.net публікує тези історика, які допомагають зрозуміти, як же шизофашизм став основою зовнішньої політики Росії.

Розмову вів кандидат політичних наук, завідувач кафедри публічного врядування KSE Іван Гомза.

Шизофашизм як основа зовнішньої політики Росії

Коли я використовую термін "шизофашизм" для опису Росії, маю на увазі конкретних людей. Наприклад, Олександра Дугіна (російського філософа, публіциста фашистського напрямку) або Олександра Проханова (російського письменника, журналіста). Цитую документи, де люди, які безперечно є фашистами, називають так інших людей, які зовсім ними не є.

З 2014 року центром російської політики став шизофашизм, і вторгнення в Україну – один із кричущих його прикладів: коли такий режим вдирається в іншу країну, заявляючи, що там панує фашизм. Від поодинокого явища шизофашизм став основою зовнішньої політики Росії.

Росія – фашистська держава. І ось ознаки цього

Фашизм – це пріоритет волі над розумом, проєкт політичної уяви. Сам по собі він передбачає відмову як від фактичної, так і від логічної реальності.

Деякі ознаки постмодернізму: відмову від фактичної реальності та наполягання на суб’єктивності, можна було б трактувати по-фашистськи. Раптом ми перейшли від ідеї, що здавалася визвольною (що має значення лише індивідуальна суб’єктивність) до відверто репресивної ідеї – що одна людина може встановити монополію на суб’єктивність, заявляючи, що немає такої речі, як істина.

Існують неочевидні шляхи до фашизму. Думка про те, що політика означає перемогу, може бути інтерпретацією фашизму. Слово "фашизм" в Радянському Союзі та в путінській Росії втратило будь-який зміст і стало означати будь-якого ворога.

Фашист у російському розумінні – це не той, хто має фашистські погляди. Фашист – це просто суперник. Але в самому ж фашистському режимі політика починається з визначення ворога. Використання слова "фашист" на позначення ворога є ознакою фашизму. Можливо, це сягає корінням радянської доби.

Росія – фашистська держава. На додачу до культу особистості існує лише одна керівна партія, яка все вирішує. Вибори там існують лише у якості ритуалу. Там поширені фантазії про золоту добу в минулому, яку можна відновити лише зцілювальним насильством.

Ось така ідеологія президента РФ Володимира Путіна щодо вторгнення в Україну. Росія навіть наближається до фашистського уявлення про те, що сама суть політики полягає у жертовності й що завдання лідера нації надати смерті політичний сенс.

Також там панує тотальний контроль над ЗМІ, повторне використання дуже простих форм державної пропаганди та ідея Путіна про те, що Захід корумпований і зрікся основних цінностей, які збереглися в Росії.

Рашизм як заміна фашизму

Поняття "рашизм" є широковживаним в Україні. Очевидно, що рашизм є різновидом фашизму через те, як це слово пишеться і звучить.

Людям на Заході важко уявити, що російський фашизм може існувати, тому що його зовнішнім шаром є антифашистська риторика і радянська спадщина антифашизму. Тож слово, яке поєднує Росію та фашизм, може справді стати корисним.

Звірства у Бучі, які побачив світ

У російській війні в Україні ідеї Путіна мають велике значення. Але, як і ідеї Гітлера, вони починаються з припущення, що країна реалізується лише за межами її власних кордонів.

Ідея Гітлера полягала в тому, що німецька раса мала місію, яку можна було виконати лише за межами Німеччини. Путін говорив, що Росія може існувати лише доти, допоки поглинає Україну.

Як цей намір стає політикою масових убивств, можна зрозуміти лише тоді, коли цей намір сходиться з реальністю. У випадку Німеччини, Гітлер мав намір стерти євреїв із лиця землі. Його намір наразився на опір у вигляді Червоної армії, американців та англійців. Тоді намір проявився у вбивстві євреїв там, де вони жили.

У політиці Росії щодо України намір Путіна передбачав капітуляцію України, вбивство української політичної еліти, а решта українців була б невизначеною масою, яка злилася б з Росією. Коли цього не сталося, почалося загострення. Більше людей, які ідентифікують себе з Україною, означає більше депортованих та вбитих.

Деякі ліві, попри свій виражений антиімперіалізм, схильні до солідарності з Росією. Чому так

Люди, які підтримують Росію, ніколи не були в Україні. Згадайте Революцію гідності, щодо якої велася значно гірша полеміка, а російська пропаганда спрацювала набагато краще, ніж зараз.

Люди, які були в Україні, як правило, бачили українців, їхні дії, зрозуміли їхні цілі та бажання, тому рідше приймали російський погляд на події. Причина, чому досвід настільки важливий, полягає в тому, що українська національність чи суб’єктивність набагато більше стосується дій, ніж слів, і майбутнього, ніж міфів та минулого. Ідеології досить легко піддаються аналізу інтелектуалами, тоді як досвід та уявлення про майбутнє, як правило, більше вимагають особистого контакту.

Більшість людей, які знають російську, не знають української. Це має величезне значення – сприймають вони українців як суб’єктів чи покладаються на російські інтерпретації України.

Велика проблема полягає в тому, що американські та німецькі ліві займаються оберненим націоналізмом. Якщо ви американець правих поглядів, ви вважаєте: все, що робить Америка у світі, – прекрасно. Якщо ж ви американський лівий, вважаєте: все, що Америка робить у світі, – погано.

Отже, як тільки вони займають цю перевернуту імперіалістичну позицію, їм здається, що у росіян не було вибору. Тоді вони починають стверджувати: в українців немає вибору, вони повинні здатися. Або що українці насправді не воюють – це просто посередницька війна, і у всьому винні американці. Це зручно, адже підтверджує їхнє глибоке припущення, що Америка несе відповідальність за все.

Існує ще одна ключова проблема: якщо ніхто нічого не знає про українську історію, це відкриває шлях простим наративам, як-от що України ніколи не існувало або Україна та її культура завжди були частиною російської культури.

Загалом я згоден з лівими, які кажуть, що до американської історії потрібно ставитися критично. Зараз в Америці точаться великі дискусії щодо того, чи потрібно розповідати дітям "незручну" історію. Я вважаю, потрібно. Власна історія завжди "незручна".

Потрібно прийняти таку ж позицію щодо Китаю та Росії. Якщо історія стосується незручних речей, не можна схвалювати її забуття росіянами та табу на Голодомор. Якщо одну імперію потрібно поставити під сумнів і децентрувати, це потрібно робити зі всіма іншими.

Росія не є альтернативою Сполученим Штатам. Вона більше нагадує тріснуте дзеркало. Якщо дозволити своїй власній олігархії дійти до крайнощів, ми опинимося у країні, схожій на Росію. Тож використовуймо Росію як шаблон шляху, яким ми не повинні піти.

Роль особистої травми диктатора Путіна у загарбницькій війні Росії

Погано, коли упередження або травматичний досвід людини стосовно спільноти стають основою політики. Коли є старий одержимий диктатор, який стає дедалі більш неконтрольованим, отримуємо щось подібне. Тирану важче відрізнити власні травми та нав’язливі ідеї від інтересів своєї країни, а на цей час Путін взагалі не бачить цієї відмінності.

Чого не вистачає, так це уявлення про російську політику або про те, якою буде Росія в майбутньому. Бо як тільки держава стає олігархією, майбутнього немає. Уже не можна нічого змінити на цьому етапі. Можливо діяти, тільки відштовхуючись від минулого.

"Політика вічності" в Росії

Європейські країни, як правило, програють імперські війни. Щоб Франція була такою, якою вона є сьогодні, їй довелося програти війну в Алжирі та В’єтнамі. Німеччина мала програти на східному фронті. Нідерландам довелося програти в Індонезії. Португалії та Іспанії програти в Африці.

Єдиний вихід для Росії – програти цю війну.

Імперіалізм дозволяє повернутися до минулих часів. Це те, що робить Путін. Уявлення про минулу велич як заміну нинішньої політики ламаються лише тоді, коли стикаєшся з дуже жорстокою реальністю. Її суть у тому, що не можна вважатися імперською державою, коли програєш війну проти набагато меншого супротивника.

У Росії йдуть обговорення того, чим є Росія насправді. "Політика вічності" в Росії може відійти в минуле лише тоді, коли політична дискусія перестане розглядати знищення людей як спосіб стати самими собою.

ЛІГА.net 09.06.2022

[YuraUA]

[YuraUA]

"Будуть доставлені найближчими днями": бійці ЗСУ закінчують навчання на ЗРК NASAMS, — NYT

Протягом останніх кількох тижнів норвезькі інструктори навчали менше ніж 100 українських військових експлуатації та обслуговування системи NASAMS, а також пов'язаних з нею боєприпасів.
Декілька десятків бійців збройних сил України завершують навчання в Норвегії з використання передових зенітних ракетних комплексів NASAMS, які передали США. Отже, їх можуть доставити в Україну вже найближчими днями. Про це повідомляє американське видання The New York Times із посиланням на джерела.

За інформацією журналістів, протягом останніх кількох тижнів норвезькі інструктори працювали з менш ніж 100 українськими військовослужбовцями. Їх навчали експлуатації та обслуговування системи NASAMS, а також пов'язаних із нею боєприпасів.

Високопосадовець із Пентагону розповів, що перші дві системи будуть в Україні "найближчим часом".

У виданні зазначають, що надання NASAMS Україні дозволить вирішити проблеми з постачанням ракет до цього ЗРК через унікальну конструкцію. Замість запуску ракет-перехоплювачів, спеціально створених для завдань ППО, NASAMS запускає менш дорогі ракети, призначені для запуску винищувачів повітряних боїв з іншими бойовими літаками. ЗРК може запускати ракети виробництва США, що знаходяться на озброєнні багатьох країн НАТО та дружніх країн.

А оскільки на цих ракетах є маркування, що вказує на те, що вони були зроблені в Сполучених Штатах, ці країни можуть надавати допомогу в таємниці і не викликати гніву та можливої відплати з боку Росії.

Що відомо про NASAMS?
NASAMS — пересувний норвезький зенітний ракетний комплекс, який призначений для боротьби з маневрувальними аеродинамічними цілями на малих та середніх висотах. Цей ЗРК може знищувати дрони, балістичні ракети, вертольоти, літаки, крилаті ракети та інші цілі.

Нагадаємо, 1 листопада у Пентагоні повідомили, що Україна отримає вісім систем ППО NASAMS. Дві системи NASAMS розгорнуть на території України найближчим часом, ще шість Київ отримає згодом.

https://focus.ua/uk/voennye-novosti/...zrk-nasams-nyt

[mukha22]

Ситуація на Донеччині загострилася, росіяни наступають з подвоєною силою – ISW

Сили РФ атакують одразу на кількох напрямках, поблизу Вугледару вони намагаються оточити підрозділи ЗСУ.

У вчорашньому зведенні Генеральний штаб ЗСУ зазначив, що російські окупаційні сили наступають на бахмутському та авдіївському напрямках. Сили оборони намагаються утримувати позиції поблизу Бахмута, тоді як противник з артилерії гатить по населених пунктах на лінії зіткнення, зокрема Авдіївці. В новому звіті експерти Інституту дослідження війни (ISW) відзначають посилення бойових дій на Донеччині.

В 13-кілометровій зоні в районі Бахмута - поблизу селища Опитне та міста Соледар, підрозділи ПВК «Вагнера» намагаються прорвати українську оборону. В мережі з'явилися кадри з геолокацією у смт Зайцеве на яких зафіксований ближній бій між Силами оборони та «вагнерівцями». А також дані від українських захисників про евакуацію цивільного населення з села Кліщіївка, що всього за дев'ять кілометрів від Бахмута.

Аналітики ISW, із посиланням на російські джерела, відмічають проведення наступальних операцій на околицях Донецька та авдіївському напрямку. Бойовики так званої ДНР штурмували позиції Сил оборони України в селище Невельське, за 25 кілометрів від обласного центру, та захопили полонених. Тривають бої в селах Первомайське та Водяне. Російські джерела також стверджують, що окупаційним військам вдалося просунутися в Мар'їнці, проте оцінювати результати на цьому напрямку ще зарано.

Напружена ситуація на вугледарському напрямку. Представник окупаційної влади в Донеччині Данило Безсонов заявив, що російські сили намагаються захопити села Павлівка та Новомихайлівка, які розташовані в 20-кілометровій зоні від міста Вугледар. Наразі, російські джерела повідомляють, що вже встановлений контроль над половиною Павлівки, а дії навколо Новомихайлівки ніякого результату не дали. Тим часом ЗСУ продовжують утримувати лівий берег річки Кашлагач та перегруповуються. Імовірно підрозділи РФ намагаються оточити українців у цьому районі. У даному районі діють підрозділи 155-ї бригади морської піхоти Східного військового округу РФ.

Сили оборони України намагаються стримувати потужний тиск противника уздовж всієї лінії фронту та завдають ударів по тилу росіян. Зокрема в районі Волновахи український удар знищив готель «Ахтамар», в якому за словами мера Маріуполя Петра Андрющенка, розміщувалися «кадирівці».



Дзеркало тижня

[mukha22]

Михайло Забродський, перший заступник голови комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони і розвідки, генерал-лейтенант

Вітчизняна війна. Сухопутні воєнні перспективи

Війна торкнулась кожного в Україні. І кожен має своє бачення, як перемогти в ній. Однак, як і у кожній справі, хід подій визначають професіонали.

Професійну дискусію про можливі сценарії цього кривавого та трагічного для України протистояння Укрінформ розпочав резонансною статтею Головнокомандувача Збройних Сил України В. Залужного та генерал-лейтенанта М.Забродського «Перспективи забезпечення воєнної кампанії 2023 року: український погляд» , продовжили її нотатками М.Забродського «Часткова мобілізація в Російській Федерації: все не так просто» та статтею розробника твердопаливних ракет Леоніда Шимана «Щоб унеможливити агресію РФ, Україні потрібна довга «ракетна рука». Сьогодні – нова стаття М.Забродського.

Динаміка подій Вітчизняної війни вже не перший рік щоденно вимагає швидких та, за можливості, безпомилкових рішень. Повітряні удари по об’єктах енергетики, ядерний шантаж противником, щоденні жертви на фронті і в тилу цілком природно примушують зосереджуватися на поточних завданнях. Відтак, постійна поява нових викликів не дає змоги поглянути у перспективу. Втім, це не звільняє нас від необхідності узагальнювати, аналізувати і продумувати наступні кроки в нашому протистоянні.

Далі:

Що вплине найближчим часом на хід війни

Імовірний розвиток ситуації в найближчі місяці обумовлюється трьома достатньо різнорідними факторами.

По-перше, це перспектива втрати або залишення російськими військами оперативного плацдарму на правому березі річки Дніпро.

По-друге, достатньо примарна на сьогодні, але не виключена повністю можливість операцій наземних військ противника з території Республіки Білорусь.

По-третє, прихід зимового періоду, який суттєво впливає на динаміку бойових дій, особливо в центральних та північних регіонах України.

Кожен з цих факторів має свою вагу і свої особливості.

Відхід росіян з плацдарму в районі міста Херсон є, в принципі, логічним і, навіть доцільним для них з ряду причин. Першою з них, безумовно, є вся складність забезпечення дій угруповання на плацдармі у оперативному відриві від військ на лівому березі. Використання пульсуючих паромних переправ може розглядатись як вихід на певний період часу. Але воно точно не вирішує повністю питань всебічного забезпечення військового угруповання чисельністю у 18-20 тисяч та повноцінне функціонування окупаційної адміністрації обласного центру, особливо – в холодну пору року.

Друга належить до сфери оперативного мистецтва. Її пояснення криється у відповіді на просте на перший погляд питання. Для чого потрібен плацдарм? Не має сенсу повторювати російські інформаційні мантри про можливий скорий наступ на Миколаїв і Одесу. На сьогодні вони, як то кажуть, «зайдуть» хіба лише невимогливому з точки зору закликів особовому складу окупаційних військ. Для вирішення завдань такого масштабу у російської сторони немає ні сил, ні засобів, а головне – впевненості в успіху і бажання. Іншою проблемою може стати використання противником “вивільнених” з правого берега військ на іншому оперативному напрямку.

Третя причина полягає у безспірній оперативній вигоді для противника побудови оборони саме по лівому берегу річки Дніпро. Крім використання всіх переваг оборони на крупній водній перешкоді, залишається протидія економічному використанню Україною Дніпра в нижній течії як транспортного маршруту та гарантований контроль за гідроспорудами Північнокримського каналу.

Повністю усунути стратегічну загрозу наземного вторгнення з території Республіки Білорусь домовленостями і неоднозначними заявами з боку самопроголошеного президента, на жаль, неможливо. Тож, імовірність появи ще одного фронту протяжністю до тисячі кілометрів продовжує поставати серйозним викликом для нашої країни.

Нарешті, про зиму. Логічно припусти, що вимушена імовірна стратегічна пауза до кінця цієї пори року буде вельми корисною для обох сторін, звісно, тією мірою, наскільки можна говорити про користь війни взагалі. Використання двох-трьох зимових місяців для поповнення, формування і підготовки військ до подальших дій також є цілком логічним. Зазначене ніяким чином не означає припинення бойових дій або прогнозоване деякими експертами заморожування конфлікту в поєднанні з політичним тиском або схилянням українського керівництва до перемовин на російських умовах.

Також цей час потрібен російському командуванню, аби планово та з максимальною ефективністю використати всі переваги розгорнутої майже два місяці тому часткової мобілізації. За умови диспропорції в кількості озброєння, військової техніки та кількості підготовленого і мотивованого особового складу, тривале за мірками військового часу навчання є єдиним способом забезпечити фронт “спеціальної військової операції” новими порціями хоч там як підготовленого контрактного гарматного м’яса. В цьому сенсі наповнення військових частин на лінії зіткнення мобілізованими військовозобов’язаними та професійними “гастролерами” з приватних військових компаній може розглядатися лише як тимчасова міра для певної стабілізації ситуації й примушення ЗС України до надмірного витрачання ресурсів, зокрема – засобів ураження.

Стосовно наших власних намірів і планів на найближчий період відповідь є не настільки очевидною. Безумовною є лише потреба в додатковому комплекті сил і засобів для вирішення подальших завдань відсічі російській агресії. А от відповідь на питання, що саме і де саме нам потрібно з точки зору сухопутних угруповань, неможлива без серйозного аналізу імовірного розвитку стратегічної ситуації.

Що може планувати ворог

Загалом, маємо визнати, кількість варіантів розвитку подій, особливо – на прийдешній рік, сьогодні рахується на десятки. За змістом їх можна умовно розділити на оптимістичні та катастрофічні для нас. А, за сталою військовою практикою, першочергового аналізу заслуговує найбільш складний та небезпечний для нас варіант розвитку подій.

Результатом короткого періоду формування і підготовки, а також – перекидання виведених з Херсонського плацдарму російських військ, може стати створення двох потужних ударних угруповань. Одне з них може бути розгорнуте на Запорізькому, інше – на Сумському напрямку. Завдання угруповань може полягати у нанесенні двох концентричних ударів з північного і південного напрямків. Північне угруповання імовірно може діяти за напрямком Суми - Полтава - Дніпро, південне – Запоріжжя - Дніпро. Завданням військ на існуючій на Сході лінії зіткнення в цьому випадку буде лише сковування угруповання ЗС України і унеможливлення використання військових частин і з’єднань на інших загрозливих напрямках. Кінцевою ж військовою метою операції може бути омріяне стратегічне оточення угруповання ЗС України на лівому березі річки Дніпро. При цьому безспірним вирішальним політичним результатом для РФ може стати примушення України до перемовин з позиції тиску, аналогічної умовам березня поточного року.

Наскільки цей задум для нас новий та несподіваний? Звичайно, аніскільки ні. Такий план, імовірно, розглядався командуванням ЗС РФ як варіант розвитку ситуації навесні цього року. Його окремі елементи противник навіть намагався реалізувати. Інша справа, що наявність додаткових щойностворених угруповань та поточна конфігурація лінії зіткнення, за умови її незмінності, надає цьому замислу “друге життя”. При цьому весняні прорахунки російського командування, зокрема – безуспішні спроби оволодіння крупними населеними пунктами, можуть бути відносно легко враховані. Крім того, завдання оволодіння п’ятьма крупними містами із сумарним населенням близько двох мільйонів людей можуть не ставитись взагалі, адже основою імовірного замислу є перерізання шляхів постачання угрупування українських військ на Сході, наприклад широкосмугових шосе Е50 і М03.

Що протиставити діям ворога

Логічно розпочати з побудови та нарощування стійкої оборони на зазначених напрямках. Вже зроблені і продовжують здійснюватися відповідні кроки. При цьому слід відзначити, реалізація противником замислу стратегічного охоплення з метою оточення виглядає більш реалістичною саме на північному напрямку. Крім того, оборона крупних адміністративних центрів Дніпро і Запоріжжя без надійної опори на правий берег Дніпра може поставити наші війська в становище, в якому сьогодні перебуває противник на Херсонському плацдармі, з усіма проблемами постачання та підтримки.

Втім, стійка оборона в даному випадку є способом лише прямої протидії противнику.

Крім зазначеного, перспективним є створення нових потужних оперативних угруповань. На півдні – в районі східніше Запоріжжя, на півночі – в районі Суми. Крім забезпечення стійкості оборони, такі угруповання у випадку успіху противника, створювали б для нього суттєву флангову загрозу і давали б гарантовану можливість прориву можливого оточення. Конкретно ж, для виконання зазначених завдань необхідно створення двох оперативних об’єднань, в складі 4-5 загальновійськових, 2-3 танкових і 1-2 артилерійських бригад кожне. Загалом – до 600 танків, до 1100 БТР/БМП та до 500 гармат і РСЗВ. З урахуванням планового постачання озброєння і військової техніки партнерами і можливостей вітчизняних ремонтних підприємств такі показники є цілком реалістичними.

Також, з огляду на те, що йдеться про найнебезпечніший варіант, безумовно, слід передбачити готовність угрупування ЗС України на Сході в поточному складі до можливих тривалих автономних бойових дій і операцій. В першу чергу це стосується забезпеченості запасами продовольства, пального і боєприпасів. Тривалість зазначеної автономності буде визначатися обстановкою і, можливо, вимірюватись тижнями і місяцями. Операції східного угруповання можуть не обмежуватись лише обороною по існуючій лінії зіткнення. За певних умов, удари, наприклад, на Луганськ і Маріуполь можуть кардинально змінити оперативну обстановку, що вже було доведено зухвалою успішною операцією на Сході у вересні.

Найбільш доцільним шляхом вирішення питання на Поліському і Волинському напрямках є створення окремого об’єднання для дій в лісисто-болотяній місцевості даного регіону. Крім стандартного комплекту в 3-4 загальновійськових бригади, таке об’єднання повинно мати “посилений” артилерійський комплект. Надійне вогневе прикриття нечисельних напрямків для просування в глибину території України буде надавати можливість побудови оборони на широкому фронті.

Таким проглядається можливий варіант лише протидії противнику, який є класичним прикладом можливих реактивних рішень. Зовсім інші оперативні і стратегічні перспективи відкривається за умови збереження стратегічної ініціативи за українською стороною. Інакше кажучи, у випадку коли навесні наступного року росіянам доведеться продовжувати грати за українським сценарієм і продовжувати реагувати на наші дії.

Зі зрозумілих причин, для нас відсутня можливість для відкритого детального обговорення згаданих планів. Можна лише зазначити, що традиційно ключовим для нас фактором буде час. Найбільш привабливим з точки зору сезонних змін місцевості є нетривале погодне “вікно” наприкінці лютого – початку березня, що показали події минулої весни. Випередження противника в розгортанні угруповань буде означати, що саме українське командування визначатиме, коли і де саме за його рішенням наступить “весна” 2023 року.

Михайло Забродський, перший заступник голови комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони і розвідки, генерал-лейтенант

Укрінформ

[mukha22]

Представник України при ООН Сергій Кислиця

"Військова допомога, яку Україна отримала у 2022 році, на 14% менша за військовий бюджет Росії. Ця та інша інформація по країнам, включаючи % їх власного військового бюджету, виділеного Україні, згідно з даними Кільського інституту світової економіки станом на жовтень 2022 року. Ми цінуємо кожну гривню, фунт, долар і євро."

[mukha22]

«Культурний десант» Харків

Фото: Юлія Клеменюк

[mukha22]

Вчитель праці робить кишенькові пічки для ЗСУ. 5-6 шишок – вода закипає і кава для Захисників готова!

Вчитель праці однієї із сумських шкіл Сергій Марущенко спроектував та виробляє грубку, яка вміщується у кишені. Чоловік уперше побачив подібну мініпічку у військового зі США. Він удосконалив пристрій, щоб він був зручним у наших реаліях та простим у виготовленні.

[mukha22]

Харків. Приклад об'єднання українців. Нашу Націю перемогти неможливо!



https://twitter.com/PowerNaShary/sta...90838200291330

[mukha22]

Східноєвропейська сила дружби

Український ілюстратор @kudriaken

[mukha22]

Становлення сучасної України. Українські питання, викликані російським вторгненням. Тімоті Снайдер

[mukha22]

2. Становлення сучасної України. Народження націй. Тімоті Снайдер.